Про відновлення та активізацію діяльності координаційних рад профспілкових організацій в міських об’єднаних територіальних громадах області
З 2015 року в Донецькій області відбувався процес формувалися об’єднаних територіальних громад – ОТГ (на тепер їх 46 міських і сільських), на основі яких у 2020 році було сформовано новий адміністративно-територіальний устрій – кількість районів було зменшено до 8 (з них на неокупованій частині – 5).
Реформа забезпечує перерозподіл власних повноважень, переосмислення ролі громади у здій¬сненні місцевого самоврядування, набуття створеними ОТГ функ¬цій ведення соціального діалогу на місцевому рівні, відповідальність за економічну стабільність громади тощо.
Для профспілок ця реформа стала черговим викликом. При цьому децентралізація дає змогу переглянути профспілкову структуру з тим, щоб підвищити її ефективність. За цих умов для облпрофради, її членських організацій насамперед залишається актуальним питання збереження трудового потенціалу, первинних профспілкових організацій і профспілково¬го членства. Тому профспілки області з самого початку процесів реформування влади активно підключились до цієї важливої роботи. Цьому питанню були присвячені 4 і 5 пленарні засідання Ради Донецької облпрофради.
Для профспілок розвиток місцевого самоврядування означає розширення можливостей спільно з іншими соціальними партнерами, брати участь у вирішенні важливих соціально-економічних питань, що торкаються інтересів трудящих та підвищення відповідальності за вирішення цих питань. Проте єдиних підходів до того, як це зробити, так і не сформульовано. Кожна проф¬спілка має свої особливості діяльності і струк¬турної побудови.
При цьому все ж таки головний тягар за робо¬ту на місцевому рівні, відбудові відносин з утвореними ОТГ ліг насамперед на первин¬ні профспілкові організації. Така ситуація стимулює до проведення більш енергійної роботи.
Тому задля підвищення ефективності профспілок в рамках проведених реформ координаційні ради первинних профспілкових організацій повинні стати невід’ємною частиною, ефективною ланкою структури організаційної структури обласного профспілкового об’єднання. Відновленню роботи координаційних рад. Цьому питанню облпрофрада регулярно, з моменту її відновлення у 2016 році, приділяє увагу (постанови П-7-4 від 24.06.2017, П-13-5 від 12.08.2018, Основні напрямки діяльності Донецького облпрофради).
На жаль, сьогодні створено 11 координаційних рад в міських ОТГ і районах області, втім фактично працюють лише 6.
Таким чином в більшості міських ОТГ координаційні ради не сформовано або вони фактично не діють через безініціативність чи відсутність голови ради. Поки що створення та діяльність координаційних рад залишається більше фор¬мальним, ніж реальним. Подібна ситуація засвідчує організаційну, фінансову та інформаційно-методичну проблеми в справі формування оновленої системи координаційних рад в області.
Організаційна проблема полягає в тому, що координаційні ради, як правило, очолюють на громадських засадах керівники міських (районних) організацій профспілок працівників бюджетної сфери, первинних профспілкових організацій великих підприємств, агропромислового комплексу. В результаті вони мають подвійне, а то й потрійне профспілкове навантаження. Не останню роль відіграє людський фактор. Посаду голови координаційної ради розглядають як важкий і непершочерговий обов’язок. Звідси ставлення до організації роботи ради часто другорядне, що веде до відсутності зацікавленості в існуванні рад у лідерів первинних організацій. Але останні повинні розуміти, що найефективнішим шляхом взаємодії з місцевими органами влади, успішне ведення соціального діалогу на місцевому рівні є солідарні й спільні дії усіх місцевих первинних профорганізацій. Саме в цьому є основна перевага координаційних рад.
Відомі також спроби в рамках новоствореної ОТГ під тиском голови громади створити лише одну профспілкова організацію. Зрозуміло, що голові громади так легше і простіше. Але порушується галузевий принцип побудови профспілок.
Відновленню і ефективності координаційних рад не сприяє ставлення низки голів обласних організацій профспілок, які вважають, що потрібно вирішувати місцеві питання лише в рамках власної галузі. Зрозуміло, що різні проф¬спілки мають різні «стартові» умови, хоча при¬близно однакову профспілкову структуру – пер¬винні організації на підприємствах, в закладах і установах. Але необхідність формування системи горизонтальної координації роботи первинних профспілкових організацій в містах і районах нікуди не зникає. Заповнити пустоти координації роботи різних профспілкових орга¬нізацій, в містах та районах повинні коор¬динаційні ради. Цей орган може бути спільним представницьким органом профспілок в районі чи в ОТГ та повинен за Законом про соціальний діалог укладати місцеву угоду. Для цього координаційним радам слід отримати статус юридичної особи
Тим більше, що новостворені райдержадміністрації регулярно виявляють ініціативу стосовно укладання таких угод. Ще раз підкреслюємо, що формування координаційних рад є нагальною потребою сьогодення, передусім для вирішення питань соціаль¬но-економічного характеру, недопущення заборго¬ваності із заробітної плати на підприємствах, які за¬реєстровані в ОТГ, додержання правил охорони та безпеки праці, норм трудового законодавства тощо.
В питанні відновленні координаційних рад, обрання її голів керівництво і апарат облпрофради готові взяти на себе більшість організаційної роботи. Втім для цього потрібно, щоб обласні організації спрямували до організаційного відділу облпрофради інформацію для первинні профорганізації в ОТГ області. На тепер це зробили лише обласні організації профспілок працівників енергетики та електротехнічної промисловості, державних установ, освіти і науки, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, культури, пошти, Добропільської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України, первинна профспілкова організація Дружківського машзаводу. Також сподіваємося на допомогу щодо організації координаційних рад в районах на допомогу уповноважених в Марупольському, Бахмутському і Краматорському районах, що також мають статус заступників голови облпрофради. За результатами підготовчої роботи координаційні ради мають очолити ініціативні, які мають досвід організаційної роботи, профспілкові активісти.
Значні завдання стоять перед самими координаційними радами. Перш за все вони повинні забезпечити ефективну дію соціального діа¬логу, брати участь у формуванні представницьких органів ОТГ і районів, практичній роботі різних громадських комісій та рад, зокрема голови координаційних рад можуть стати членами колегій райдержадміністрацій та міськвиконкомів. Потрібно висувати своїх представників на місцевих виборах до складу рад ОТГ, для чого координаційним радам організацій профспілок продовжувати практику участі у виборчих кампаніях. В подальшому сприяти формуванню у радах ОТГ і районів депутатських об’єднань щодо взаємодії з профспілками, через які просувати ініціативи спілчан.
Водночас необхідно встановити більш тісну співпрацю між профспілковими організаціями промислових та бюджетних галузей в містах та районах, яка на сьогодні переважно у більшості координаційних рад розлагодилася. Хоча умови та особливості організації праці цих первинних профорганізацій різні, проте слід враховувати те, що їх об’єднує – захист трудящих, членів профспілок. А це можливо лише на основі єдності та солідарності дій.
Важливою є співпраця та взаємодія координаційних рад з осередками політичних партій, громадських об’єднань, волонтерами, участь в різних дорадчих органах. Загальною проблемою є відсутність системи єдиної переговорної кампанії щодо укладання місцевих угод.
Враховуючи проблеми, які виникають в процесі утворення координаційних рад, їх взаємодії з ОТГ, облпрофрада, в свою чергу, могла би підписувати підписала угоду про співпрацю з радою об’єднаної територіальної громади. Предметом угоди може стати співпраця в питаннях регулювання трудових, соціальних, економічних відносин через участь у розробці та реалізації програм економічного розвитку об’єднаних територіальних громад, у формуванні місцевих бюджетів, збереження первинних профспілкових організацій, їх галузевого принципу побудови профспілок; забезпечення дотримання трудових прав працівників при проведенні реформування, оптимізації установ та організацій бюджетної сфери. При цьому голова координаційної ради отримав би статус профспілкового представника обласного профоб’єднання, тим більш відповідне положення було затверджено постановою Ради облпрофради від 15.06.2015 Пл-3-8.
Крім того, з метою підвищення ролі та авторитету координаційних рад пропонується проводити Дні облпрофради, де обговорювати актуальні питання.
Фінансова проблема впливає на організаційну. Нестача матеріальних коштів не дозволяє достатньо стимулювати працю голів координаційних рад. На сьогодні координаційні ради існують без будь-якої фінансової допомоги ззовні. Керівники рад діють на громадських засадах. Матеріальне забезпечення діяльності координаційних рад практично також цілком ґрунтується на внутрішніх ресурсах рад або власне їх очільників як голів певних первинних профорганізацій. Зрозуміло, що для нормального розвитку координаційним радам потрібне надійне джерело фінансової підтримки. Шляхів тут декілька: створення спеціальних фондів на місцях чи єдиного в облпрофраді на потреби координаційних рад. Окрім доплат головам, їх заступникам, кошти можуть йти на організацію акції, заохочення активістів.
Додатковим заходом може стати відродження огляду-конкурсу на найкращу координаційну раду, де переможцям встановити грошову винагороду. При цьому встановити рейтинг роботи координаційних рад.
Інформаційно-методична проблема полягає в уривчастому отриманні даних о діяльності координаційних рад. Для цього пропонується встановити періодичну звітність координаційних рад, а звіти відправляти до організаційного відділу облпрофради.
В свою чергу апарат обласного профоб’єднання повинен аналізувати стан справ у кожній раді, узагальнювати позитивний досвід, виявляти проблеми, недоліки в їх діяльності, виробляти рекомендації щодо подальшого вдосконалення роботи. Для оперативної взаємодії та обміном інформацією пропонується створити в Viber чат, членами якого стали би голови координаційних рад, керівництво облпрофради, членських організацій.
Не менш важливо, щоб голови рад своєчасно повідомляли облпрофраду про порушення прав профспілок з боку ОТГ. Це дозволить швидко реагувати на проблему на ранніх стадіях.
Важливим аспектом в цьому є підготовка і перепідготовка кадрів. Необхідно відновити практику регулярних семінарів для голів координаційних рад, де ті отримували би необхідні рекомендації та навички для подальшої роботи з урахуванням можливих викликів у на¬данні послуг з налагодження роботи в ОТГ. Такі семінари можна навіть проводити у режимі відеоконференції. Для більш широкого обміну думками, обговорення нагальних проблем слід проводити форуми, « круглі столи».
Разом з тим головам координаційних рад слід не забувати про взаємодію із засобами масової інформації для висвітлення своєї діяльності на місцях..
Вважаємо, що координаційні ради будуть затребувані не лише як представницькі органи профспілок, а й як методичні, навчальні, консультаційні центри.
Позитивне вирішення існуючих проблем сприятиме підвищенню ефективності роботи координаційних рад, їх організаційного зміцнення.
Залишити коментар